Вільям Шекспір – Сонет 133 – Будь серце прокляте: Вірш

Будь серце прокляте, що розіп’яло
Мене і друга на однім хресті, —
Четвертувать тобі одного мало,
Ти й друга кинула на муки ті.

Вже завдало, в полон узявши нас,
Потрійних мук твоє лукаве око:
Себе, мене і друга водночас
З моїх грудей ти вирвала жорстоко.

Помилуй друга, зжалься хоч над ним.
Потрапивши як бранець до острогу,
Я власне серце дам тобі за нього
І біля друга стану вартовим.

Волання марні! Я в тюрмі закутий,
Тут все моє зі мною мусить бути.

Переклав Дмитро Паламарчук

* * *

За те, що намагалась розсварити
Мене із другом, шлю тобі прокльон.
Тобі замало мною володіти, –
Ще й друга захопила ти в полон.

Прекрасними й жорстокими очима
Позбавлений навік я трьох сердець:
Своє – занапастив, твоє – не втримав
І не зберіг – його, насамкінець.

Потрійну муку треба припинити:
Твоїм рабом готовий стати сам.
Я буду серце друга боронити –
Тобі в заставу я своє віддам.

Для нас обох замкнуться клітки дверці:
Я – в’язень твій, а він – в моєму серці.

Переклав Олександр Грязнов

ЖахПоганоЗадовільноДобреЧудово! (Оцінок ще немає)
Сподобався вірш? Поділіться з друзями!
Теми вірша "Вільям Шекспір – Сонет 133 – Будь серце прокляте":
Залишити відповідь

Читати вірш поета Вільям Шекспір – Сонет 133 – Будь серце прокляте: найкращі вірші українських та зарубіжних поетів класиків про кохання, життя, природу, країну для дітей та дорослих.