Вільям Шекспір – Сонет 134 – Тепер довідне знаю: Вірш

Тепер довідне знаю: так, він — твій.
На пропад я — в заклад твоїй сваволі —
Даю себе, щоб другий образ мій
Мені на втіху вирвався з неволі.

Ти ж — загребуща, й не втекти йому,
Та й він — терплячий, прагне тих кайданів.
Він, вексель підписавши, мною даний,
Сам розділив із боржником тюрму.
Твоє, лихварко, серце невситиме, —
Ти правиш борг за продану красу.
І через мене друг тепер нестиме
Ярмо важке, що я його несу.

Він дав себе мого визволу ради,
Сплатив мій борг, мені ж нема пощади.

Переклав Дмитро Паламарчук

* * *

Тепер він твій. Я долю віддаю
В заручники тобі, любов минула,
Щоб половинку втрачену мою,
Мою розраду, ти мені вернула.

Та ти жадібна й надто добрий він.
Це заважає нам у нашій справі:
За мене він віддав себе взамін
І залишився в тебе у заставі.

Він поручитель мій і твій боржник.
Ти, мов лихвар, зовеш його до суду.
Нехай в боргу лишатись я не звик,
Цей позов я оскаржувать не буду:

Хоч друг за мене все сплатив сповна,
Та володієш нами ти одна.

Переклав Олександр Грязнов

ЖахПоганоЗадовільноДобреЧудово! (Оцінок ще немає)
Сподобався вірш? Поділіться з друзями!
Теми вірша "Вільям Шекспір – Сонет 134 – Тепер довідне знаю":
Залишити відповідь

Читати вірш поета Вільям Шекспір – Сонет 134 – Тепер довідне знаю: найкращі вірші українських та зарубіжних поетів класиків про кохання, життя, природу, країну для дітей та дорослих.