Вільям Шекспір – Сонет 135 – Авжеж волити волі всі ми вільні: Вірш

Авжеж волити волі всі ми вільні, —
То ж Вілля мати серцеві не гріх.
Нехай же вічно буде тільки Вілль в нім
Додачею до всіх волінь твоїх.

Чи ти, чиїх волінь безмежна сила,
Не вволиш волі — хай волає Вілль?
Чи, може, іншим серця ти вділила
І вільно Вілля витиснуть відтіль?

Безмежне море до свого привілля
Прийма й дощі в солоне лоно хвиль.
Тож будь і ти прихильніша до Білля
І власну волю увелич на “Вілль”.

Не відмовляй мені і серцем смілим
Вінчай усі свої воління Віллем!

Переклав Дмитро Паламарчук

* * *

Моє ім’я – ти знаєш – означає
Бажання й волю. Можеш без вагань,
Хоча чуже бажання докучає,
Його додати до своїх бажань.

Невже твоє бажання безбережне
Вмістити не зуміє ще й моє?
Якщо любов сприймаєш як належне,
Чому ж бажання клопіт завдає?

Хоч дощ мороку створює велику,
Приймає море надлишок води.
Поміж бажань, яким немає ліку,
Моїм бажанням прихисток знайди.

Якщо відмова не завдасть їм болю,
Бажання перетворяться на волю.

Переклав Олександр Грязнов

ЖахПоганоЗадовільноДобреЧудово! (Оцінок ще немає)
Сподобався вірш? Поділіться з друзями!
Теми вірша "Вільям Шекспір – Сонет 135 – Авжеж волити волі всі ми вільні":
Залишити відповідь

Читати вірш поета Вільям Шекспір – Сонет 135 – Авжеж волити волі всі ми вільні: найкращі вірші українських та зарубіжних поетів класиків про кохання, життя, природу, країну для дітей та дорослих.