Вільям Шекспір – Сонет 137 – Сліпа любов затьмарила мій зір: Вірш

Сліпа любов затьмарила мій зір,
І те, що бачу, — вже мені незриме:
Краса, позбавлена і фальші, й гриму,
В моїх очах — недосконалий твір.

Скувала якоря любов облудна
Моїм очам, і серце мимохіть
Приковане на якорі стоїть
В затоці тій, де є ще й інші судна.

Як серце гавань гомінливу ту
Могло вважати затишком від бурі?
Мій зір скривав і бруд, і суєту,
Прикрашуючи береги похмурі.

Я правди вже не бачу довгі дні,
І душу облягла чума брехні.

Переклав Дмитро Паламарчук

* * *

Сліпа любове, що вчинила ти
З моїми потьмянілими очима?
В красі не можу я краси знайти,
Стає потворність, наче врода зрима.

Причалили хай очі залюбки
В тій гавані, де всім човнам просторо.
Чому на мене ти куєш гачки
Із помилок мого слабкого зору?

Те, що лише моїм було колись,
Тепер належить всім – хіба ж я буду
Кричати – це неправда, подивись,
Як сяє чистотою купа бруду?!

Я бачу: правди в правді вже нема,
Мене поглинула брехні чума.

Переклав Дмитро Павличко

* * *

Сліпа Любов засліплює нам зір.
Не бачу я того, що бачу ясно,
Хоч розумом – очам наперекір –
І правду розрізняю одночасно.

Якщо очам зіпсованим звелів
Я кинуть якір у принадні води,
Де побувала безліч кораблів, –
Чом серце ти позбавила свободи?

Чом кожному доступний острівець
Мені здається недосяжним раєм?
Чом очі зводять правду нанівець,
Мов ми самі засліплення бажаєм?

Коли у серці опору нема,
Сліпа Любов – оманлива чума.

Переклав Олександр Грязнов

ЖахПоганоЗадовільноДобреЧудово! (Оцінок ще немає)
Сподобався вірш? Поділіться з друзями!
Теми вірша "Вільям Шекспір – Сонет 137 – Сліпа любов затьмарила мій зір":
Залишити відповідь

Читати вірш поета Вільям Шекспір – Сонет 137 – Сліпа любов затьмарила мій зір: найкращі вірші українських та зарубіжних поетів класиків про кохання, життя, природу, країну для дітей та дорослих.