Розумна будь, наскільки ти жорстока,
Зневагою не ятри мук німих,
Бо туга вирветься моя глибока,
Як тільки знайдуться слова для них.
Коли й не любиш, ошукай в коханні
І ласкою зміни жорстокий гнів.
Так хворий в лікаря у дні останні
Надій благає поглядом без слів.
В розпуку впавши, в божевільнім стані
Сказати можу те, чого не слід.
І наклепи, низькі та безпідставні,
Підхопить радісно зломовний світ.
Щоб не дійти цього, криви душею, —
Здавайся хоч із вигляду моєю.
Переклав Дмитро Паламарчук
* * *
Розумна будь, як зла. Не дозволяй
Моїм вустам про тебе говорити,
Бо можуть перелитись через край
Мої страждання і тебе згубити.
Хоч ти мене не любиш, обдури
Брехливою, нещирою любов’ю.
Немов смертельно хворий, до пори
Хай вірю я надії на здоров’я.
Від правди збожеволію, бува,
І ще тебе обмовлю ненароком.
А в світі божевільному слова,
Хай неправдиві, нам вилазять боком.
Щоб спекатись ганебного клейма,
Викручуйся, а зовні будь пряма.
Переклав Олександр Грязнов
