Буває іноді, щоб упіймати
Шкідливу курку там чи то курча,
Дитину опуска додолу мати
І тільки й думає про втікача.
Дитя волає, щоб вернулась мати,
Вмивається невтішними слізьми.
Дихнути ж мамі не дає пернате,
Під самим носом тріпає крильми.
Так мчиш і ти за мрією в погоні,
Надіючись впіймать її колись.
Я ж простягаю, мов дитя, долоні:
— Не покидай, кохана, повернись!
Хай воля вволиться твоя, — волаю, —
Лиш не давай загинути з одчаю.
Переклав Дмитро Паламарчук
* * *
Нерідко, щоб скоріше упіймати
Звичайну курку, зсаджує з колін
Своє дитя нетерпелива мати
І прудко мчить за нею навздогін.
Покинуте дитя невтішно плаче,
Тупцюючи за матір’ю услід,
А та не зупиняється, неначе
Не курка – мрія рветься у політ.
Так ти мене самого полишила,
За мрією своєю женучись.
Як упіймаєш і обріжеш крила,
До мене, до дитини, повернись.
Дитячий переляк мені пробач
І втихомир мій недоречний плач.
Переклав Олександр Грязнов
