Прийшли мені на горе і на страх
Любові дві в супутники щоденні.
Юнак блакитноокий — добрий геній,
І жінка — демон з мороком; в очах.
Щоб чисту душу в пекло заманити,
Збиває демон ангела на гріх
I хоче силою очей своїх
Слугу небес дияволом зробити.
Та я не впевнений, чи ангел мій
Зберіг незайманість, чи вже пропащий,
Він друг мені, тож завжди він при ній,
За крок один від пеклової пащі.
І я живу, й чекаю кожну мить,
Що праведник до пекла полетить.
Переклав Дмитро Паламарчук
* * *
Є дві любові, мов два духи, в мене –
Два янголи, що борються тихцем;
Дух кращий – то хлоп’я благословенне,
Дух гірший – то жона з хмурним лицем.
Вони обидва володіють мною.
Жадає в образі жіночім зло
Мого святця зробити сатаною,
Затьмарити його сяйне чоло.
Мій добрий дух борониться запекло.
Не знаю, стане чортом він чи ні,
Та знаю, що два янголи – це пекло,
Моя душа – це ж місце їх борні.
Вестиму в сумнівах життя суворе,
Допоки, зло в мені добра не зборе.
Переклав Дмитро Павличко
* * *
Живуть і досі у душі невтішній
Кохання два, що доля надала:
Юнак білявий – ангел мій колишній –
І смугла жінка – чорний демон зла.
Мене до пекла скинути бажає
Ця жінка, як нагоду надаси,
І ангела навмисне спокушає
Розбещеністю грішної краси.
Чи стане ангел демоном, – не знаю.
Відколи він дістався їй самій,
Я у душі великий сумнів маю:
Чи в пекло не потрапив ангел мій?
Та знов побачу ангела мого,
Коли із пекла виженуть його.
Переклав Олександр Грязнов
