“Ненавиджу” — убивче слово
Із уст зірвалося її.
Я остовпів, немов раптово
Торкнувсь гримучої змії.
Та, спочуття найшовши скоро,
Вона притримала язик,
Який давно мені навик
Шептать і ніжності, й докори.
“Ненавиджу” — та милі очі
Змінили раптом зір гнівний,
Так день погідний та ясний
Зміня грозову пору ночі.
“Так, я ненавиджу… — І враз
Вона докінчила: — … не вас”.
Переклав Дмитро Паламарчук
* * *
“Ненавиджу…” — із милих вуст
Зірвалося гнівливе слово.
І я немов би втратив глузд,
Його почувши випадково.
Я до подібних слів не звик
І став печальним і безсилим.
Вона ж притримала язик,
Що був до цього досить милим,
І вже без гніву додала
Нове закінчення до фрази,
Що у собі не мало зла
І не несло мені образи:
“Ненавиджу”, — і в той же час
Промовила, — “але не вас!”
Переклав Олександр Грязнов
