Як доступитися мені спокою,
Коли важка утома не мине?
Турботи дня і по ночах зі мною —
І ніч і день пригнічують мене.
Вони, чужі взаємно, тиснуть руки
І, помирившись, проти мене йдуть:
В роботі день не дав мені й дихнуть,
А ніч вбива трутизною розлуки.
Із лестощів брехав я без кінця,
Що день на тебе чарами похожий,
А темну ніч у пітьмі зловорожій
До милого порівнював лиця.
Та день щодня поглиблює розпуку,
А ніч щоніч приносить більшу муку.
Переклав Дмитро Паламарчук
* * *
Чи можу втому скинути я з пліч,
Як взагалі спочинку я не знаю?
Тривог щоденних не долає ніч,
Вночі і вдень я гніт їх відчуваю.
Хоч день і ніч – одвічні вороги,
Мене обоє віддають на муки:
День – клопотом про справи і борги,
А ніч без сну – стражданням від розлуки.
Кажу я дню, що він, як ти, ясний;
Підлещуюсь, щоб бути у фаворі.
А морок вихваляючи нічний,
Я стверджую, що сяєш ти, як зорі.
Та смуток мій зростає кожен день,
А ніч його посилює лишень.
Переклав Олександр Грязнов
