На волі чиниш ти за блудом блуд,
Коли над серцем я твоїм не властен.
Рокам і вроді личить це. Мій суд
На карб тобі спокус не міг покласти.
Ласкавий ти — тому й атак немало,
Вродливий ти — тому в облозі й сам.
І, правнук Єви, ти явив зухвало
Звитяжну міць спокусливим жінкам.
Та міг би ти моєї честі ради
Знайти красі і молодощам втрим,
Щоб запалом незборканим отим
Подвійної не допустити зради:
Її — що вродою причарував,
Своєї теж — бо друга занедбав.
Переклав Дмитро Паламарчук
* * *
Свавільні вчинки юності усі,
Що коїш ти, коли мене немає,
Відповідають віку і красі:
Ніде тебе спокуса не минає.
Ти для облесниць – бажаний шматок,
Краса твоя жіноцтво непокоїть.
Син жінки, перед ласками жінок,
Хоч як би не кріпився ти, не встоїть.
Та міг би ти між злетів і падінь
Не завдавати другові образу,
Бо до моїх ти вдерся володінь,
Дві вірності порушивши одразу:
Ти милу відібрав, та головне,
Що ви обоє зрадили мене.
Переклав Олександр Грязнов
