Біда — не те, що володієш нею,
Хоч я її кохаю щиро, знай,
Вона стає владаркою твоєю, —
І це біда, бо нашій дружбі край.
Я сам ваш глум виправдую з одчаєм:
Ти в ній мене любити захотів,
Вона також твою любов стрічає
Як знак палких до мене почуттів.
Як милу втрачу — то її знайдеш ти,
Тебе ж утрачу — мила скориста;
Обоє стрінетесь — я все до решти
За раз утрачу й понесу хреста.
Стривай. Та ти ж — мого єства основа.
Я — люблений! О радосте раптова!
Переклав Дмитро Паламарчук
* * *
Не в тому горе, що вона – твоя,
Хоч я її кохав, і навіть сильно,
А в тім, що мила, як помітив я,
Тобою володіє неподільно.
Коханці грішні, я прощаю вас:
Ти полюбив, бо я її кохаю.
Вона ж заради мене віддалась
Тому, хто дорогий мені без краю.
Тебе я втрачу – в виграші вона,
Її зречусь – це знахідка для друга.
Несу свій хрест, бо то моя вина –
Оця подвійна втрата недолуга.
Та друг і я – одне, це кожен знає,
Тож одного мене вона кохає.
Переклав Олександр Грязнов
