Заплющені найкраще бачать очі,
Не знавши втіх на денному путі.
Тебе вві сні мій зір стріча охоче,
Яснішаю тобою в темноті.
Нехай би тінь твоя, що в темні тіні
Вливає світло, сяла в дні ясні,
Коли ночами в золотім промінні
Вона очам так сяє уві сні.
Яких би втіх мої зазнали очі,
За дня живого вгледівши той лик,
Що мертвої мені ввижався ночі
Крізь темні шиби зімкнутих повік?
Без тебе день на ніч похмуру схожий,
А ввійдеш в сон — і ніч як день погожий.
Переклав Дмитро Паламарчук
* * *
Склепивши очі, краще бачу я,
Бо вдень дивлюся на нікчемні речі.
Мені любов з’являється моя,
Коли я засинаю кожен вечір.
І тінь твою з-під мерехтливих вій
Я бачу у обрамленні проміння.
Та в світлі дня жаданий образ твій
Наскільки яскравіший сновидіння!
Яким було би щастям, кожен день
Прокинувшись, твої зустріти очі,
Якщо недосконалий лик лишень
Мені вві сні з’являється щоночі!
Без тебе день, як ніч, а ночі – дні,
Коли тебе я бачу уві сні.
Переклав Олександр Грязнов
