Мій зір і серце мруть на полі бою, —
За тебе згубна йде між них війна.
Бо скарб, не ділячи поміж собою,
Посісти прагне кожна сторона.
Я чую серця стук: “Вона в мені,
Куди не проникають очі ниці”.
Метнувся зір: “Наслухались брехні!
Навік вона ввійшла в мої зіниці”.
Щоб тій війні покласти край назавше,
Парламентери дум зійшлись за стіл
І миру мудрого дійшли, поклавши:
Коштовний скарб розпаювать навпіл.
Очам — що вхопить зорове сприймання,
А серцю вже — сердечний пал кохання.
Переклав Дмитро Паламарчук
* * *
З очима серце здавна в боротьбі:
Вони тебе не можуть поділити,
Твій образ вимагаючи собі –
Хто ним дістане право володіти?
Клянеться серце, що у ньому ти
Знаходишся, невидимий нікому.
А око хоче серцю довести:
Краса твоя відбилася у ньому.
Щоб розсудити міжусобний спір,
Думки мої зібрались неквапливо
І помирити вирішили зір
Із серцем, поділивши справедливо:
Очам, що зображають як люстерце
Лиш зовнішність, – красу. А серцю – серце.
Переклав Олександр Грязнов
