В той час лихий (нехай він нас мине),
Коли усі мої відкриєш вади,
І зиск, і втрати зваживши, мене
Позбавиш ти останньої відради,
В той час лихий, коли, ідучи мимо,
Ти збайдужа кивнеш на мій привіт,
Як не мені, а вже комусь цвістиме
Твоєї вроди молодої цвіт,
В той час лихий свої зміцню я сили
Визнанням вад і власної вини,
Щоб ґрунтом зрад твоїх вони служили
І проти мене свідчили вони.
Покинути мене ти маєш право, —
Чуттям твоїм я не знайду підстави.
Переклав Дмитро Паламарчук
* * *
В той чорний день, коли я втрачу шанси
Сховати вади старості сумні,
Коли кохання підіб’є баланси
І вирок оголосиш ти мені;
Коли, не обізвавшись словом жодним,
Ти пройдеш поруч, дивлячись убік,
Ледь привітавши поглядом холодним,
Мов зовсім незнайомий чоловік, –
В той день мою спустошеність і муку
Хай змінить усвідомлення, що ти
За мене кращий. Сам здійму я руку
Для захисту твоєї правоти.
Щоб кинути мене підстави є,
Та я не зраджу почуття своє.
Переклав Олександр Грязнов
