З яких стихій постав ти, чудодійний,
Що не подібний до усіх створінь?
Один ти кидаєш мільйони тіней,
Коли у кожного одна лиш тінь.
Портрет Адонісів — недійшлий плід,
Невдала відбитка твого обличчя.
В лиці Єленинім * твій ніжний вид,
Що шати еллінські на мить позичив.
Весна-красна й осінні дні гостинні
Твою найліпше відбивають суть.
Як перші вроду нам явили нині,
То другі скарб твоїх щедрот несуть.
У всіх речах ти, що для нас чарівні,
Та в сталості тобі немає рівні.
Переклав Дмитро Паламарчук
* * *
Скажи мені: яка речовина
Тебе створила із окремих злитків?
У кожної істоти тінь одна,
А в тебе безліч тіней і відбитків.
З тобою поруч програють усі,
Кого життя виводило на сцену:
Адоніс поступається в красі
І не назвеш Прекрасною Єлену.
Весняний цвіт, осінній обмолот –
Твої дві тіні, друже мій коханий.
Як день осінній, повен ти щедрот,
А виглядаєш ніби день весняний.
Твоїм усе прекрасне можна звати,
Та з чим же серце вірне порівняти?
Переклав Олександр Грязнов
