В оправі правди й чистоти ясної
Для нас краса привабніша стократ.
Так ми ще більше любимо весною
Красу троянд за їхній аромат.
Червиві квіти, як троянди, ніжні,
Вони і квітнуть у садах одних,
Те саме листя й колючки на них,
Ті ж пелюстки рожеві й білосніжні.
Та жити їм, не знаючи весни,
І непривітаним на пні померти.
Ну й що трояндам смерть? Адже вони
Живуть у пахощах і після смерті.
Отак і з тебе, цвіте юнаків,
Есенцію в віках лишив мій спів.
Переклав Дмитро Паламарчук
* * *
Краса тоді прекрасніша стократ,
Як вірність їй властива невід’ємно.
Ми цінимо в трояндах аромат,
У пелюстках розлитий потаємно.
Хай у шипшини теж яскравий цвіт,
А стебла й колючки не відрізнити,
Чому ж тоді не поважає світ
Її красиві, не пахучі квіти?
Вони, не прикрашаючи сади,
Безславно в’януть на кущах багряних.
А про троянди спомин назавжди
Залишиться у пахощах духмяних.
Коли краса зів’яне і мине,
Мене на вірші вірність надихне.
Переклав Олександр Грязнов
