Хай криє бог, що дав мене в раби,
Щоб я посмів твого жадати звіту,
Чинить контроль тобі. Що хоч роби, —
Покірний раб не має права сміти.
Я знову ждатиму без нарікань,
І не наближусь без твого наказу, —
Моє терпіння, звичне до страждань,
Знесе ганьбу, забувши про образу.
Де хочеш будь, на власний розсуд дій:
Свого ж дозвілля владарка сама ти,
І власний злочин лиш тобі одній
Дано засуджувати чи прощати.
Я ждатиму, хоч пекло в тім жданні:
Твої гріхи судити не мені.
Переклав Дмитро Паламарчук
* * *
Хай Бог не дасть мені контролювати, –
Рабу твоєму, – час твоїх забав:
Васал не може в пана вимагати,
Щоб він йому про вчинки звітував.
Дозволь мені страждати терпеливо,
Сприймаючи відмови чи обман,
На поклик твій з’являтися квапливо
І завданих не рахувати ран.
Будь там, де хочеш, з ким тобі цікаво,
Дозвілля витрачаючи для втіх.
І пам’ятай: тобі належить право
Судити чи прощати власний гріх.
Хоч мучусь я, чекатиму нагоди
Без осуду розваг і насолоди.
Переклав Олександр Грязнов
