Той місяць року бачиш ти в мені,
Коли багряний лист тремтить на вітті
Під вітром злим, який прийшов по літі
На хори, де замовкнули пісні,
В мені ти бачиш вечори бездонні,
Коли над світом западає мла,
І чорна ніч, що хмуро залягла,
Неначе смерть, простягує долоні,
В мені ти бачиш ті слабкі вогні,
Що юність палять в попелі, безсилу.
І те, що перш дало життя мені,
В мою перетворилося могилу.
Ти бачиш це. І дужче любиш ти
Того, хто мусить скоро відійти.
Переклав Дмитро Паламарчук
* * *
В мені ти бачиш пізній листопад:
Опале листя встелює стежки,
Дрімає в тиші спорожнілий сад,
Як хори, що залишили пташки.
В мені ти бачиш той вечірній час,
Коли поблякла смужка світлова,
Останній промінь сонця вже погас
І ніч, як смерть, вступає у права.
В мені ти бачиш блиск того вогню,
Що в попелі минулого живе.
Його згасання я вже не спиню,
Як смерті, що до себе нас зове.
Та близькість неминучого кінця
Тісніше нам поєднує серця!
Переклав Олександр Грязнов
