На карб тобі кладуть — хто юнь, хто вдачу,
Хто каже — це окраса, а не гріх.
І я пороків у тобі не бачу, —
Оздобила твоя принада їх.
Нікчемне скельце в персні королеви
Стає вершиною усіх окрас.
Так і порок — принадливий для нас
В твоїй оправі чистій, кришталевій.
О, скільки б вовк передушив овець,
Прикинувшись ягницею в кошарі!
І ти, явивши молодощів чари,
Зведеш не менш довірливих сердець.
Не кой того: твоєї честі плями
Моя любов розподіля між нами.
Переклав Дмитро Паламарчук
* * *
Тебе хтось ганить прагненням утіх,
Когось дратуєш успіхом давно ти.
Та ти, красою виправдавши гріх,
Пороки обертаєш на чесноти.
Підробні персні з пальців короля
Васалами під сумнів не беруться.
Так і твої недоліки здаля
Достоїнствами справжніми здаються.
Багато вовк зарізав би овець,
Прийнявши милу зовнішність ягняти.
Багато міг би знадити сердець
І ти, діставши здатність чарувати.
Та зупинись: я так тебе люблю,
Що честь твою й ганьбу твою ділю.
Переклав Олександр Грязнов
