Ходить тиша в теплих капцях,
Задрімала в кріслі бабця.
А годинник цокотить:
Бабця спить, бабця спить.
Я навшпиньки вийду з хати,
Щоби їй не заважати.
Не скачи, собачко, цить!
Бабця спить.
Бабця спить.
- Наступний вірш → Віра Багірова – Крізь хмару
- Попередній вірш → Віра Багірова – Пилосос