Істина заскочить несподівано,
Ніби вітром схоплена спідниця,
І усе, що світу заподіяно,
Знов цієї осені здійсниться.
В словникові іншомовних снів,
Як у придорожньому готелику,
Житимуть ознаки теплих днів
І фрагменти злапаних метеликів.
Спорожніють на терасі столики,
Роз’єднавши профілі щасливих,
Розбіжаться страху сірі кролики
У передчутті важкої зливи.
Як інтимно скинуті сандалії,
Як ситро грушеве із бджолою,
Попливуть до берегів Анталії
Спогади, пов’язані з тобою…
- Наступний вірш → Віра Балдинюк – Золота вежа
- Попередній вірш → Віра Балдинюк – Розкішна зима
Підписатися
0 Коментарі
Найстаріші