Там звуки. Чи то ляпаси по обличчю,
Чи то у екстазі оплески,
А може, працює небесна лазня,
Бо хутко падає крапля на стріху.
О так, це — суботнє святе омовіння
Тих, хто в найближчі кілька миттєвостей
Мусить носити ім’я наше згіркле.
Нам пощастило вхопити ті краплі.
Рожева піна зі стріхи весело
Перекочує тіло народжене.
В мого міста тепер епілепсія.
Не чіпайте його, коли зможете.
- Наступний вірш → Віра Балдинюк – У вікнах показують березень
- Попередній вірш → Віра Балдинюк – А у мене небо розіп’яте
(Оцінок ще немає)
Підписатися
0 Коментарі
Найстаріші