Віра Балдинюк – Мертвою водою називаю: Вірш

Мертвою водою називаю
Виливки з-під в’янучих букетів.
Квіточки шпалерного розмаю
Сохнуть поза спинами буфетів.
На індійських лотосових шторах
Мріють стилізовані святині.
Зібраний гербарій гусне в порах,
Цвіт очей лишився на сатині.
Тобто я намарно позбирала
Будячиння і чортополохи…
Що ж тепер, трусити простирадло,
Аби квітів напозичить трохи…
Я не квітну, а тим більш не пахну.
Я не літня, а тим більш не рання.
Так за те ніхто мене не хапне
З клумби в подарунок ветеранам.