Щослова — аж на крок скоріш
до брами,
Вив’язую орнаментарний знак
Своєї сутності, своєї мікротравми,
Значу відмови і байдужі “так”.
І кожне слово, наче папироса,
Скорочує на п’ять хвилин життя.
Коли замість питань дають “вапроси” —
Я годна йти кудись без вороття.
- Наступний вірш → Віра Балдинюк – Гостинні, в цноту пофарбовані двері
- Попередній вірш → Віра Балдинюк – У вікнах показують березень
Підписатися
0 Коментарі
Найстаріші