Пахне кавою, паленим листям,
Трохи містом, а трохи — дощем.
Тиця в небо мізинчиком-вістрям
Тітка Церква з округлим плечем.
Йду, нахабно вдивляючись в вікна,
Теліпається вітром пакет.
Чимчикую, аж доки не зникну,
В провінційно-осінній проспект…
- Наступний вірш → Олена Балера – Торкнувся сніг зеленого ще листя
- Попередній вірш → Віра Балдинюк – Якщо ні
Підписатися
0 Коментарі
Найстаріші