Віра Балдинюк – В кінці-кінців, ще ніби-то не осінь: Вірш

В кінці-кінців, ще ніби-то не осінь,
Не час беретів і пальто в клітинку —
Вже патетично лірики голосять,
Втираючи схвильовано сльозинки.
’Кісь дівчини, сміливо несучасні,
Несуть свій сум і скрипки у футлярах.
Я перестала корчити гримаси,
Себе додому в плечі поштурляла.
Я теж несу цікавину в кишені!
З’яложене люстерко гострокрає.
Перевіряти, дихаю чи вже ні,
Коли раптово часом помираю…

ЖахПоганоЗадовільноДобреЧудово! (Оцінок ще немає)
Сподобався вірш? Поділіться з друзями!
Теми вірша "Віра Балдинюк – В кінці-кінців, ще ніби-то не осінь":
Підписатися
Сповістити про
0 Коментарі
Найстаріші
Найновіше Найбільше голосів
Зворотній зв'язок в режимі реального часу
Переглянути всі коментарі
Читати вірш поета Віра Балдинюк – В кінці-кінців, ще ніби-то не осінь: найкращі вірші українських та зарубіжних поетів класиків про кохання, життя, природу, країну для дітей та дорослих.