Віра Балдинюк – Вечірка: Вірш

Сині поштові скрині,
Наче вагітні письменниці,
Будуть шукати за мною
Злити свою печаль.
Я їм не господиня,
Най собі в кого селяться,
Хвору цікавість загоїть
Щира сентименталь.
Ця первосутня жадоба
До мавпування влади!
Руки у кого в глині —
Той вже, напевне, Бог.
Прагнення кожного жлоба —
Бути співавтором. Правда,
Кажуть, у Франції нині
Модно творити удвох.
Риса нового сезону:
Речі носять навиворіт.
Спрощує процесуальність
Демонстрування лейб
( Смальцю комбінезонів?)
Спроба вільного вибору —
Тільки пахуча туманність
Сьомих і восьмих неб.
Дні дегустації меду.
Чорні ковші з вощиною —
Прірва липкої ласкавості,
Так би ніхто не зумів.
Я узуваю кеди.
Жінка блюзує з мужчиною.
На тарілках зосталися
Воскові зліпки зубів.