Встав із ліжечка Борис,
До вікна — аж біло скрізь.
Щось летить, неначе цвіт
Засипає цілий світ.
«Мамо, — закричав Борис, —
— У віконце подивись!
Ні дороги, ні стежок!ђ»
Мама каже: «Це сніжок.
Осінь зникла і нема,
Це до нас прийшла зима.
Так багато білих хвиль,
Бо була тут заметіль».
«Мамо, мамо, подивись!
З чороного став білим ліс.
На шибках покреслив хтось».
Мама каже: «Це — мороз».
