Де не знаю жив-був лис,
не тепер і не колись.
Сіло сонечко за ліс –
лис на дерево заліз.
Жовтий місяць і лис
на гілляці обнялись –
не тепер і не колись,
де не знаю жив-був лис.
- Наступний вірш → Віть Вітько – Кажан
- Попередній вірш → Віть Вітько – Китиця
(Оцінок ще немає)