– Що ти робиш, Вітьку?
– Таку собі квітку.
– Чого ж вона дерев’яна?
– Аби не зів’яла.
– А чом квітка-деревітка
не така як треба?
– Через те, що муха-злюха
під носом у тебе.
- Наступний вірш → Віть Вітько – Кажан
- Попередній вірш → Віть Вітько – Китиця
(Оцінок ще немає)