Віть Вітько – Сто дерев: Вірш

Відчиняю сто дверей –
за дверима сто дерев.

І рушницю тричі кращу
вовкові націлю в пащу.

Вовк заплаче: ой не ціль!..
Не чіпатиму зайців.

ЖахПоганоЗадовільноДобреЧудово! (Оцінок ще немає)
Сподобався вірш? Поділіться з друзями!
Теми вірша "Віть Вітько – Сто дерев":
Підписатися
Сповістити про
0 Коментарі
Найстаріші
Найновіше Найбільше голосів
Зворотній зв'язок в режимі реального часу
Переглянути всі коментарі
Читати вірш поета Віть Вітько – Сто дерев: найкращі вірші українських та зарубіжних поетів класиків про кохання, життя, природу, країну для дітей та дорослих.