День до вечора тривав –
я мотузочку тримав.
А як вечір звечорів –
зазоріло дві зорі.
Перша – срібна, друга – ледь.
І настала ніч, але
шелестіла тринь-трава
перед вікнами трьома.
- Наступний вірш → Віть Вітько – Тиха вуличка
- Попередній вірш → Віть Вітько – Тролейбус
(Оцінок ще немає)