Не стомиться душа радіти,
Жіночу бачачи красу!
Які красуні є у світі!
Яке прекрасне розмаїття!
Що їм плітки і пересуд!
Ідуть розкуто, гордовито,
Себе, мов прапор, несучи!
Хоч скільки би було прожито,
Ми поглядами платим мито,
Хоч цьому нас ніхто не вчив.
Не пояснити ні словами,
Ні науково довести,
Чому краса так править нами,
Чарує, радує і манить,
Душі допомага рости.
Вона – і відкриття, і подив,
При ній німієм без причин.
Жіноча красота і врода –
Вінець гармонії природи
І вічна радість для мужчин!
- Наступний вірш → Віталій Іващенко – Не поспішай дожити до зарплати
- Попередній вірш → Віталій Іващенко – Немає гіршої образи
Підписатися
0 Коментарі
Найстаріші