Віє вітер, віє буйний,
Дуби нагинає,
Сидить козак на могилі
Та й вітра питає:
Сидить козак на могилі
Та й вітра питає:
“Скажи, вітре, скажи, буйний,
Де козацька доля?
Де фортуна, де надія,
Де слава і воля?
Де фортуна, де надія,
Де слава і воля?”
Йому вітер отвічає:
“Знаю,- каже,- знаю,
Твоя доля козацькая
В далекому краю.
Твоя доля козацькая
В далекому краю”.
