Володимир Біляїв: Вірші

Володимир Біляїв (1925-2006) — український поет діаспори, чия творчість пронизана любов’ю до України та тугою за рідною землею. Він писав про красу природи, що ставала для нього символом втраченої батьківщини, і про долю українського народу, який боровся за свободу в XX столітті. Його вірші сповнені особистих переживань, викликаних еміграцією, але водночас мають філософську глибину, звертаючись до тем людського буття, часу й духовного пошуку. Біляїв прагнув створити «літопис духовного стану народу», відображаючи його біль і надії. Поезія вирізняється багатством образів, мелодійністю й теплом, що контрастує з жорстокою реальністю воєн і розлуки. Живучи в США, він зберігав українську ідентичність, оспівуючи її в кожному рядку, ніби мостом між собою й далеким краєм дитинства.