Володимир Біляїв – Крутий узвіз Циганського провулка: Вірш

Крутий узвіз Циганського* провулка
Й обабіч на горі риштовання ажур.
Там в суглинок вганяють палі гулко
Й поволі зводиться, росте червоний мур.

Ритмічний рух твердих мулярських м’язів
Механізацією час не замінив —
До цегли цеглу у легкій супрязі
Досвідчено кладуть там руки мулярів.

В духмяний розчин свіжого замісу
Там капає рясний із чол мулярських піт,
Солоний піт трудяги — не гульвіси,
Що диво праці на увесь уславив світ.

“У поті чол…” — отак нам споконвіку
Приречено чинить любов, і бій, і труд.
Той піт змиває з нас і хіть, і кров, і бруд
Та пам’ятники зводить Чоловіку.

__________________________

* назва вулиці у передмісті Філадельфії.

ЖахПоганоЗадовільноДобреЧудово! (Оцінок ще немає)
Сподобався вірш? Поділіться з друзями!
Теми вірша "Володимир Біляїв – Крутий узвіз Циганського провулка":
Підписатися
Сповістити про
0 Коментарі
Найстаріші
Найновіше Найбільше голосів
Зворотній зв'язок в режимі реального часу
Переглянути всі коментарі
Читати вірш поета Володимир Біляїв – Крутий узвіз Циганського провулка: найкращі вірші українських та зарубіжних поетів класиків про кохання, життя, природу, країну для дітей та дорослих.