Вірші класиків > Володимир Біляїв: Вірші > Володимир Біляїв – Маля притулило до вуха

Володимир Біляїв – Маля притулило до вуха: Вірш

Маля притулило до вуха
Кручену мушлю рожеву,
Заплющило очі й слуха
Вітер, хвилі та меву.

Вітер пестить обличчя,
Хвилі слух лоскочуть,
Мева мевенят все кличе,
Що літать не хочуть.

ЖахПоганоЗадовільноДобреЧудово! (Оцінок ще немає)
0 Володимир Біляїв
Сподобався вірш? Поділіться з друзями!
Теми вірша "Володимир Біляїв – Маля притулило до вуха":

Читати схожі вірші:

  1. Грицько Бойко – От маля, так маля
  2. Грицько Бойко – Маля-немовля
  3. Володимир Біляїв – Осіннє (Лементує мева над лиманом)
  4. Володимир Біляїв – Андрію Леготу
  5. Володимир Біляїв – Дотулись до обличчя мого
Підписатися
Сповістити про
0 Коментарі
Найстаріші
Найновіше Найбільше голосів
Зворотній зв'язок в режимі реального часу
Переглянути всі коментарі
Читати вірш поета Володимир Біляїв – Маля притулило до вуха: найкращі вірші українських та зарубіжних поетів класиків про кохання, життя, природу, країну для дітей та дорослих.