Налилося по вінця блакиттю вікно —
День погожий і соняшний настрій
І неначе із неба пролите вино
Покропило пурпуром тут айстри.
Передосені теплій непевній порі
Залишилися лічені ранки —
Тиждень, два ще від сили, і вікна мої
Занавісять похмурі світанки.
Знаю — осінь сувої туманів натче,
Палим листям укриється стежка
І по сірому ситцю шибок потече
Дощова кривуляста мережка.
