Його зозуля на крилі принесла
І птаство будить у гаї “ку-ку”,
Рибалка-вітер променисті весла
Занурює у повінь гомінку
Густих ланів, росистих, колосистих
Висвистуючи пісеньку на жарт.
Вклоняється тополя дзвінколиста
Березам лагідно, а маки сиплять жар.
І линуть, линуть хмари звідусюди,
І сонце крила золоті звело.
Мале хлоп’я (і з нього будуть люди!)
Біжить стрічати ранок за село.
