Володимир Біляїв – Учта модерна: Вірш

Нутро горить, стліває розум,
Дичіє блазень, джаз пече.
Нема кінця звабливим позам
Рожевих стегон і плечей.

Це джунглів ритуал первісний —
Спокуси вивчений екстаз.
Тут похіть духотою висне,
Кипить в червоножилах сказ.

Красунь розпусливих кофюри
Кивають згідливо гостям,
Бряжчить срібло, хрустять купюри,
В роздріб купують ніч нестям.

Байдужі зорі гаснуть в небі,
Мов від неонових заклять,
Дріма на розі пізній “кебі”*
І сном гранітним храми сплять.

___________________

*англ. водій таксі.

ЖахПоганоЗадовільноДобреЧудово! (Оцінок ще немає)
Сподобався вірш? Поділіться з друзями!
Теми вірша "Володимир Біляїв – Учта модерна":
Підписатися
Сповістити про
0 Коментарі
Найстаріші
Найновіше Найбільше голосів
Зворотній зв'язок в режимі реального часу
Переглянути всі коментарі
Читати вірш поета Володимир Біляїв – Учта модерна: найкращі вірші українських та зарубіжних поетів класиків про кохання, життя, природу, країну для дітей та дорослих.