Володимир Біляїв – Вже де-не-де пополотнів: Вірш

Вже де-не-де пополотнів
Лапатий лист на сикоморах,
Мойого червня тридцять днів
На календарний стерто порох.

Мені медових вечорів
Приносить липень ситий соти
І в щедрий щебет дітвори
Вплітає птаства мудрі ноти.

В любовний туркіт голубів
У затишку карниза
Дихне теплом від травників
Поливу мжичка сиза.

А я ловлю себе на тім —
На збляклий лист дивлюсь частіше.
В життя мойого літній дім
Вселяється осіння тиша.

ЖахПоганоЗадовільноДобреЧудово! (Оцінок ще немає)
Сподобався вірш? Поділіться з друзями!
Теми вірша "Володимир Біляїв – Вже де-не-де пополотнів":
Підписатися
Сповістити про
0 Коментарі
Найстаріші
Найновіше Найбільше голосів
Зворотній зв'язок в режимі реального часу
Переглянути всі коментарі
Читати вірш поета Володимир Біляїв – Вже де-не-де пополотнів: найкращі вірші українських та зарубіжних поетів класиків про кохання, життя, природу, країну для дітей та дорослих.