Гей, сивий вітер плаче:
“Не вмирай, козаче,
Трохи поживи”.
“Ех, рад би я пожити –
Кров моя розлита
У густій траві”.
Гей, вітер хмари гонить:
“А тебе твій коник
Жде, як і колись”.
“Ех, мабуть, я не встану,
Бо глибокі рани,
І не підвестись”.
Гей, вітер все ворожить:
“Дівчину хорошу,
Друже, полюби”.
“Ех, рад би я любити,
Та не бачать світу
Очі голубі”.
Гей, вітер завиває,
По степу гуляє,
погуляй і ти.
“Ех, мені не гуляти,
Світу не видати,
Долі не знайти”.
Гей, вітер став казати:
“Жде на тебе мати,
Знову не засне”.
“Ех, це б дійти до неньки,
Та моє серденько
Надто мовчазне”.
Гей, сивий вітер плаче:
“Не вмирай, козаче,
Трохи поживи”.
“Ех, рад би я пожити –
Кров моя розлита
У густій траві”.
