Заснули мальви коло хати,
Їх місяць вийшов колихати.
І тільки мати не засне,
Мати не засне, –
Жде вона мене.
Приспів:
О, мамо рідна, ти мене не жди,
Мені в наш дім ніколи не прийти.
З мойого серця мальва проросла
І кров’ю зацвіла.
Не плач, не плач, бо ти вже не одна,
Багато мальв насіяла війна.
Вони шепочуть для тебе восени:
“Засни, засни, засни, засни…”
У матерів є любі діти,
А у моєї – тільки квіти.
Самотні квіти під вікном,
Квіти під вікном
Заснули вже давно.
Приспів
Як сонце зійде – вийди на поріг,
І люди схиляться тобі до ніг.
Пройдися полем – мальви буйних лук
Торкнуться твоїх рук.
Життя – як пісня, що не віддзвенить.
Я в мальві знов для тебе буду жить.
Якщо ж я ласку не встигла принести –
Прости, прости, прости, прости.
Аналіз пісні “Балада про мальви” Івасюка
Пісня написана про всіх тих, хто втратив життя на різних війнах. Точна дата написання цієї пісні невідома, дослідники вважають, що це період з 1969-1975 року. Фактично виросло покоління, яке не памʼятало страждань Другої світової війни і Радянський Союз, що розпочинає нові воєнні авантюри. У 1968 році війська були введені у Чехію, а вже після появи цієї пісні з глибоким змістом у 1979 році розпочинається нова виснажлива для Радянського Союзу війна в Афганістані. Тож пісня про людей, які не повернуться до рідного дому, була дуже актуальною.
Головна ідея твору ‒ збереження памʼяті про тих, хто не повернеться з війни. Вторинна ідея ‒ вимога підтримати людей, які залишилися без дітей на старість через війну. Період, коли народилася пісня, був ознаменований демографічними зрушеннями ‒ після війни залишилося багато самотніх жінок, які втратили і чоловіків, і дітей, і в 60-70-х роках вони вже потребували турботи й підтримки.
У пісні використані такі художні засоби:
- Алегорія ‒ мальви уособлюють загиблих;
- Персоніфікація ‒ «заснули мальви», «мальви… торкнуться рук», «місяць вийшов колихати», «насіяла війна»;
- Паралелізм ‒ стан людини переданий через стан та явища природи;
- Метафора ‒ «з мойого серця мальва проросла і кровʼю зацвіла»;
- Протиставлення ‒ мальви сплять, але матері не спиться;
- Повторення ‒ «прости», «засни».
Застосована символіка:
- Серце ‒ символ любові і життя;
- Мальви ‒ символ краси. Цікаво, що вони символізують також довге життя, бо коли одні квіти відцвітають, інші вище тільки розкриваються. Символічним є прагнення мальв догори ‒ кожна наступна квітка ближче до неба;
- Кров ‒ життя і смерть, кровна спорідненість;
- Поле ‒ життя;
- Сонце ‒ новий день;
- Поріг ‒ початок нового життя, нового існування;
- Вікно ‒ межа між двома світами. Внутрішнім і зовнішнім, живим, у якому залишилася мати, і мертвим, у якому діти перетворилися на мальв.
Твір покликаний показати самотність людини. При цьому вживається епітет «самотні» щодо мальв. Це підкреслює, що стан мальв покаже й стан господині. Адже коли вона здорова, зможе за ними доглядати. Таким чином загиблі діти-мальви намагаються проявити турботу про мальви.
Цікаво, що ліричним героєм твору є дівчина, а не чоловік. Це підкреслює, що війна стосується не тільки чоловіків, вона вбиває всіх. У цьому плані промовистою є фраза, що мама не одна. У матері немає дітей, але поруч ‒ безліч таких же самотніх матерів.