Володимир Івасюк – Наче зграї птиць: Вірш

Наче зграї птиць, роки ідуть —
Я спішу за ними в дальню путь.
Хочу я повік струмком гірським
Злитись з морем пломінким.
Хочу я повік струмком гірським
Злитись з морем пломінким.

Бо те море — диво на землі —
Колихає білі кораблі,
В мужнім голосі його сія
Юність і любов моя.
В мужнім голосі його сія
Юність і любов моя.

Хочеться, аби морська блакить
Проливалась в серце кожну мить
І щоб був щасливий кожен день
Для моїх дзвінких пісень.
І щоб був щасливий кожен день
Для моїх дзвінких пісень.

ЖахПоганоЗадовільноДобреЧудово! (1 оцінок, середнє: 1,00 із 5)
Сподобався вірш? Поділіться з друзями!
Теми вірша "Володимир Івасюк – Наче зграї птиць":
Залишити відповідь

Читати вірш поета Володимир Івасюк – Наче зграї птиць: найкращі вірші українських та зарубіжних поетів класиків про кохання, життя, природу, країну для дітей та дорослих.