Володимир Кашка – Мінімум: Вірш

Малими словами казати про смерть.
Про мрію не вмерти промовить з найменшої літери
траві і комахам, дощеві і вітрові —
малими словами.

Малими руками цей дім збудувать,
Город посадити розважливо й трудно —
життя не ділить на пісенне і будне
малими руками.

Малими думками маму збудить
З глибокої ями, аби попрохати,
хай прийде, пробачить, освятить нам хату
дрібними сльозами.

Малими ногами одненький ще раз
З м’яких споришів збить росу світанкову.
Ще дітям купити сорочечки нові.
Порізати пальця іще раз до крові.
В чистотілі попарити втомлені ноги.
І думать малому мені про безмежного Бога.

ЖахПоганоЗадовільноДобреЧудово! (Оцінок ще немає)
Сподобався вірш? Поділіться з друзями!
Теми вірша "Володимир Кашка – Мінімум":
Підписатися
Сповістити про
0 Коментарі
Найстаріші
Найновіше Найбільше голосів
Зворотній зв'язок в режимі реального часу
Переглянути всі коментарі
Читати вірш поета Володимир Кашка – Мінімум: найкращі вірші українських та зарубіжних поетів класиків про кохання, життя, природу, країну для дітей та дорослих.