На смітниках янголи розгублені —
щось шукають,
чомусь дивуються,
когось згадують…
А мале дівча
почуло від лукавої баби,
буцім-то янголи навідуються
уночі спочити
на малу хвилю
лише до квартир,
де затишно і чисто.
Вже в одних трусиках,
воно злякано замітає
величезним віником
стогектарну долівку,
а потім довго не спить,
а янголи, мов сновиди, —
на смітниках та й на
смітниках.
- Наступний вірш → Володимир Кашка – З глибини гукаю
- Попередній вірш → Володимир Кашка – Провісництво
Підписатися
0 Коментарі
Найстаріші