Подвижництва, подвижництва, подвижництва
у найдревнішого учімось дерева:
у вугіль запластуємо енергію
і, може, так хоч виживем.
У кокони, у кокони, у кокони,
як ті невтомні шовкопряди-черви,
крізь ненаситне перепустим черево
системи суєтні — шовками спокою.
У Бога ми, у Бога ми в резерві —
пильнуймося й довіку не загубимся.
В молитвах все — від префікса до суфікса —
Найменшу титлу збережемо, —
брати мої по темряві
і сестри темні…
