Йшов лукою чорногуз і,
на диво, там загруз.
Нум, йому допоможімо,
навпростець — гайда, біжімо!
Чорногуз махнув крильми.
На траві лишились ми.
Гордо в небо птах злетів
— допомоги не схотів.
- Наступний вірш → Володимир Лучук – Сіла Леся в холодочку
- Попередній вірш → Володимир Лучук – В поле
(1 оцінок, середнє: 5,00 із 5)