Володимир Лучук – Цукрова країна: Вірш

Загадка

Чи знаєте, діти,
є дивна країна,
де білого цукру
лежить по коліна.

Хіба ви не бачили
тої країни,
де навіть хмарки
із цукрової піни?

Там брилами в ріках
заліг рафінад.
Там струшує цукор
з гілок своїх сад.

Та цукру не їли
того й мимохідь —
ні люди, ні бджоли,
ні білий ведмідь.

Щороку жар-птиця
одна золота
в ту дивну країну
здаля приліта;
своїм чародійним
змахне лиш крилом —
і топиться цукор,
спливає струмком.
Потік за потоком
до річки впада…

Чому ж не солодка
у ріках
вода?

ЖахПоганоЗадовільноДобреЧудово! (Оцінок ще немає)
Сподобався вірш? Поділіться з друзями!
Теми вірша "Володимир Лучук – Цукрова країна":
Залишити відповідь

Читати вірш поета Володимир Лучук – Цукрова країна: найкращі вірші українських та зарубіжних поетів класиків про кохання, життя, природу, країну для дітей та дорослих.