Володимир Лучук – Цвіркун за пазухою: Вірш

“Мені вліз цвіркун за пазуху.
Вийми!” —

Ти лягла горілиць у зеленій зливі.
Твої очі — як трави зелені.
Очі зелені — зрадливі, —
це тільки повір’я темні.
Ті повір’я плечима твоїми топчу
і вірність з безодень зелених п’ю…
…цвіркун лоскоче…
мовчу,
не клянуся тобі, що люблю.

— Я тебе не люблю,
як не любить вічності мить,
як не любить брехати брехун,
коли спить.

ЖахПоганоЗадовільноДобреЧудово! (Оцінок ще немає)
Сподобався вірш? Поділіться з друзями!
Теми вірша "Володимир Лучук – Цвіркун за пазухою":
Залишити відповідь

Читати вірш поета Володимир Лучук – Цвіркун за пазухою: найкращі вірші українських та зарубіжних поетів класиків про кохання, життя, природу, країну для дітей та дорослих.